Польське радіо для України

Спробувати оцінити реальні масштаби дезінформації сьогодні майже неможливо. Ми не маємо доступу до всіх даних, а доступна статистика сягає колосальних масштабів. Так, можна спиратися на заяви державних інституцій чи спеціалізованих центрів, аналізувати зафіксовані кейси, але це лише фрагменти значно ширшої картини. Проблема в тому, що дезінформація існує не лише у звітах чи аналітичних дослідженнях. Вона поруч із нами щодня — у соціальних мережах, які стали головним середовищем її поширення, і в повсякденних розмовах, коли інформація просто передається з уст в уста. У програмі «News albo fake news» на Третьому каналі Польського радіо експертка з питань штучного інтелекту та цифрових стратегій Домініка Бухгольц звернула увагу на складність вимірювання цього явища

У межах конференції «Діти з міграційним досвідом у польських школах. Політика та освітня практика» своїми роздумами про виклики в освітньому та інтеграційному процесі дітей з досвідом міграції поділилися представники неурядових організацій та міжкультурні асистенти.

Що стояло за ударом "Орєшніка" по Львівській області 9 січня? Чи може Польща захиститися від подібних ударів балістикою? І який наступний крок Путіна?

Європа продовжує говорити про гарантії безпеки для України, але Москва на діалог не йде і демонструє силу новими ударами. Реалізація західних мирних ініціатив для України знову відкладається — Москва не виявляє готовності припиняти агресію. Такий висновок зробили українські дипломати та експерти, аналізуючи реакцію Кремля на нові декларації, ухвалені в Парижі, та на його ракетну атаку поблизу польського кордону.  Президент Володимир Зеленський зазначив, що не очікує прориву найближчим часом, а начальник розвідки Кирило Буданов і експерт Михайло Самусь прогнозують відчутне «вікно можливостей» на фронті вже навесні. Самусь вважає, що російський наступальний потенціал вичерпується: «Вони не виконують завдання Путіна й несуть колосальні втрати. Це вже суїцидальна війна для росіян». 12 січня відбудеться 

Громадська ініціатива «Голка» в рамках проєкту «Мости України» зібрала десять найбільш резонансних фейків року, які стосуються польсько-українських відносин. Світлана Мялик запросила до «Розмови» комунікаційницю, співзасновницю громадської ініціативи «Голка» Маргариту Ситник.

Польща відіграватиме ключову логістичну роль у системі гарантій безпеки для України після завершення війни, але не направлятиме свої війська на українську територію. Про це заявив прем’єр-міністр Дональд Туск після переговорів так званої Коаліції охочих у Парижі, де зустрілися європейські лідери, представники США та президент України Володимир Зеленський. За словами Туска, учасники переговорів наблизилися до узгодження спільної позиції щодо гарантій безпеки для Києва. Польща зосередиться на логістичному та організаційному забезпеченні дій партнерів, а також відіграватиме важливу роль у післявоєнній відбудові України. Прем’єр наголосив, що ефективний тиск на Росію можливий лише за умови єдності США, ЄС та країн, залучених до Коаліції охочих. Країни-учасниці заявили про готовність долучитися до політично й юридично зобов’язуючих гарантій безпеки після припинення вогню. Франція, Велика Британія та Україна підписали декларацію щодо розгортання міжнародних сил. Польща підтв

Росія знову атакує українські міста, використовуючи зокрема систему «Орєшнік». Але за цими ударами можуть стояти й інші цілі — тиск на партнерів Києва. Чи намагається Кремль таким чином вплинути на рішення Заходу щодо підтримки України та мирних переговорів? В ефірі — політолог Олег Лісний. Ведучий: Олексій Бурлаков

Досвід паризької «Культури» став для польської перекладачки і публіцистики Ізабелли Хруслінської одним із імпульсів цікавості до розуміння України. Саме з цього інтелектуального середовища почав формуватися її багаторічний інтерес до польсько-українських відносин, який згодом переріс у системну публіцистичну й дослідницьку роботу. Авторка: Христина Срібняк

У щотижневій передачі Сніжани Чернюк про польські прислів'я та приказки знайомимося з прислів'ями "Gdy w styczniu mrozy i śniegi, będą stodoły po brzegi, gdy styczeń mrozów nie daje, prowadzi nieurodzaje", "Kiedy styczeń najmroźniejszy, wtedy roczek najpłodniejszy" та іншими про січень.

Гості Української служби Польського радіо – колядники з гурту «Рай-Рождество» з Тернополя. Близько десяти років вони колядують у колі друзів по Тернополю та околицях, співаючи архаїчні, забуті коляди, показуючи різноманітність українських колядок та щедрівок, і від початку своєї ініціативи щороку у коляду закладають якусь доброчинну мету. У час війни свою коляду називають донатською. Усі кошти, зібрані від час колядування у різдвяний час, вони віддають на різні збори для українського війська. Мар’яна Кріль зустріла «Рай-Рождество» на тернопільських вулицях і поспілкувалася про вимір коляди у воєнний час. Співрозмовники: Олена Бідованець, Оксана Назарко-Багранюк, Наталя Олексів, Катерина Папуша і Орест Кутрань.

Як говорить журналіст та лінгвіст Міхал Овчарек, мова - це елемент нашої ідентичності, те, що нас відрізняє від інших. І якщо ми будемо впускати іноземні слова без жодних правил і меж, то польська мова може стати «піджином».

У світі знову з’являються тоталітарні режими й цей процес набирає швидкості. В тоталітарному Ірані революційні події мають шанс на повалення режиму, а Росія тим часом остаточно закріпилася як класична тоталітарна держава. До яких ідей апелюють диктатори? Як соціальні мережі стали інструментом для створення режимів? Чи може тоталітарна держава з’явитися в Європі та як вчасно розпізнати такі режими? «Якщо можна було б звести тоталітаризм до одного механізму, то це — монополія на реальність. Коли домінантна група диктує, що є правдою. Коли незгода одразу стає зрадою, як говорив Умберто Еко.  Це опозиція «ми — вони» та дегуманізація.  Це те, що англійською називається «othering», тобто пошук інших, не таких, як ми. Саме це повертається щоразу в кожному з тоталітарних режимів», — аналізує  журналіст, культуролог й дослідник історичної памʼяті Якуб Кубіца, який став гостем студії Польського радіо для України.

Президент тайбейського аналітичного центру Prospect Foundation, Лай Їчжун (Ph.D.), розповідає, як операція США у Венесуелі демонструє військову міць Вашингтона, вплив стратегічних рішень на безпеку Тайваню та які уроки може винести Тайбей з досвіду глобальних конфліктів. Від системного підходу до оборони до потенційних загроз «сірих зон» — про те, як великі держави планують свої наступні кроки у сучасному світі. Запрошує: Тарас Андрухович.

УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Про те, як святкують, яку ритуальну їжу готують і споживають чехи на свята, які риси соціального характеру кидаються у вічі розповідає Тетяна Сушкевич, українка, яка давно живе в Чехії, - у передачі Сніжани Чернюк.

Післясвятковий емоційний спад часто настає тоді, коли святкова ейфорія змінюється необхідністю рахувати витрати, повертатися до робочого ритму й планувати наступні кроки. Січень для багатьох стає місяцем тривоги й виснаження, але цей стан має цілком зрозумілі причини. Психотерапевтка Ада Якимович пояснює, чому після свят настрій погіршується і, як м’яко, без зайвого тиску на себе, повернутися до реальності.

Про внутрішньополітичний і зовнішньополітичний вимір ситуації довкола Венесуели після усунення Мадуро - коментар експертів Олександра Сливчука (Центр трансатлантичного діалогу) та Аміна Лєхарзи де Більбао Ессалхі (голова асоціації «Eurodefense Joven España»).

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» Світлана Мялик запросила до розмови активістку, експертку з питань легалізації Олену Дехтяр поговорити про майбутнє українських воєнних мігрантів у Польщі, а також її історію допомоги сотням тисяч українців адаптуватися та знайти опору за кордоном.

У новому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» —  історія стиліста-іміджмейкера та експертки з іміджу Катерини Тєрчкоєвої, яка переконана, що працює НЕ з одягом, а з особистістю. Адже одяг — лише інструмент створення враження та впливу.

У програмі Української служби Польського радіо пригадуємо альбом «Диптих. Коляда-триб'ют» Євгена Петриченка, Богдана Кліша і Ольги Кононенко, який вийшов у 2021 році. У ньому коспозитор Євген Петриченко опрацював колядки з Донеччини, з сьогодні тимчасово окупованих територій. Таким чином у нас час вони зазвучали голосами різних українських виконавців, нагадуючи про багаті традиції і культуру українського Данбасу. З авторами проєкту спілкувалася Мар’яна Кріль.

Про інформаційні акценти й оцінки результатів, зокрема польські, зустрічі коаліції охочих у Парижі.

ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. "Або ми даємо стільки, до чого готовий дитячий мозок, або взагалі не даємо. І тому немає тут жодної альтернативи", - професор Маріуш Єнджейко попереджає про серйозні наслідки неконтрольованого використання дітьми до 14 років соцмереж, - у передачі Сніжани Чернюк.

Ще кілька років тому український аграрний ринок для Польщі був радше питанням солідарності, транзиту й підтримки країни, що воює. Сьогодні ж він дедалі частіше звучить як слово-тригер — у заявах політиків, у протестах фермерів, у заголовках медіа. Українське зерно, кукурудза, ріпак стали не просто товарами, а символами глибшого страху: що буде з польським агросектором, якщо Україна стане повноправним членом Європейського Союзу? Нещодавня заява міністра сільського господарства Польщі лише загострила цю дискусію. Він прямо сказав: польський аграрний ринок потрібно захищати від наслідків вступу України до ЄС так само, як колись Євросоюз захищав свій ринок від Польщі, запроваджуючи для неї обмеження, перехідні періоди та квоти. Ця фраза багато що пояснює. Вона показує, що страхи польських аграріїв — не ситуативні, а системні. І що мова йде вже не лише про сьогоднішні поставки зерна, а про майбутню архітектуру європейського агроринку. Щоб зрозуміти, звідки ці побоювання взялися, варто повернутися на кілька років назад. Після початку повномасштабної війни Європейський Со

Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього – у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.

Росія заявляє про бойові дії навколо Покровська та просування у напрямку Запоріжжя. Що з цього відповідає реальній ситуації на фронті, а що є частиною інформаційної кампанії? І як ці заяви пов’язані з розмовами про можливі переговори? Про це Олексій Бурлаков поговорив із Олексієм Мельником, керівником програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова. Ведучий: Олексій Бурлаков

У черговому випуску подкасту «Я у Польщі» говоримо з доцентом Інституту славістики Польської академії наук Павлом Левчуком про зміни у польському правописі, які впроваджені з 1 січня 2026 року та як українцям у Польщі легше опанувати зміни.

У черговому випуску подкасту «Ми у Польщі» з ведучою Світланою Мялик — говоримо про шлях у кіноіндустрії української акторської родини, адаптацію у Польщі і зірковість у польському кіно. Гості —  Катерина Фаренюк - акторка та талант-менеджерка доньки і Міра Фаренюк —  юна акторка, яка стала відомою завдяки головній ролі в серіалі «M jak Miłość».

Від харківського метро до власної майстерні в Польщі: історія української художниці, яка створила дім і новий голос у мистецтві в еміграції. Як війна й переїзд змінюють художника — і чи може мистецтво стати не лише способом вижити, а й шляхом до реалізації та гідного життя за кордоном? Про це у ранковому ефірі розповіла художниця Надія Мир

В Україні вже цього вікенду, 3 січня, має відбутися зустріч радників з питань національної безпеки країн «Коаліції охочих». Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, це перша така зустріч в Україні, присвячена миру. У ній мають взяти участь представники 15 країн, а також європейських структур і НАТО. Це підготовка до широкомасштабних зустрічей начальників генеральних штабів і лідерів цих країн. До чого всі готуються в контексті переговорів між США і Москвою, особливо з огляду на ескалацію переговорного процесу з боку Кремля. Про це у ранковому ефірі розповів Єгор Брайлян, історик, доцент Львівського університету імені Тараса Шевченка

9, 10 та 11 січня у Кракові, Варшаві та Вроцлаві відбудеться «Гупало Тур» — серія літературних зустрічей з Олександром «Фоззі» Сидоренком, де книжки, особисті історії та волонтерський досвід стають приводом для щирої розмови про війну, еміграцію й відповідальність. Чи можуть такі зустрічі сьогодні бути не просто культурною подією, а реальною формою спротиву й підтримки України? Про це у ранковому ефірі розповів сам Олександр «Фоззі» Сидоренко, учасник гурту «Танок на майдані Конґо», письменник, журналіст

Арешт Ніколаса Мадуро, венесуельська нафта і глобальна геополітика: чи може зухвала операція США обвалити енергетичні ринки, послабити союзників Путіна й стати економічним вироком для Росії у війні проти України? Про це у ранковому ефірі розповів Олег Саркіц, експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі

Дедалі чіткіше стає зрозуміло: у 2025 році дезінформація остаточно перестала бути маргінальним явищем інтернету. Вона перетворилася на повноцінний масовий інструмент впливу — здатний формувати емоції, виборчі настрої та суспільні рішення. Про те, які фальшиві наративи були найгучнішими, чому вони так легко поширювалися та хто з цього вигравав, ішлося в ефірі Trójka – Polskie Radio у програмі, присвяченій темі News чи Fake News. У дискусії взяла участь Олександра Вуйтович — аналітикиня з питань нових технологій і цифровізації з Польського інституту міжнародних справ

Майже 475 мільйонів злотих із Національної програми відновлення спрямовано на будівництво великих сонячних електростанцій у Сілезькому та Любуському воєводствах. Паралельно держава інвестує у накопичувачі енергії та мережі, щоб зробити енергосистему більш стабільною і готовою до подальшого розвитку відновлюваної генерації. 22 грудня 2025 року Міністерство клімату та довкілля підписало дві кредитні угоди майже на 475 мільйонів злотих у межах Національної програми відновлення KPO. Кошти через державний банк BGK спрямують на будівництво великих сонячних електростанцій загальною потужністю близько 250 мегават. Володимир Гарматюк

Ніч з 31 грудня на 1 січня – це не тільки святкування і феєрверки, але теж момент приймання новорічних рішень. Хтось вирішує кинути курити, хтось хоче схуднути, хтось ставить перед собою ціль опанувати іноземну мову, а хтось планує в новому році підкорити восьмитисячник. Як планувати так, щоби плани вдалося втілити у життя - про це говоримо в рубриці «Ми - суспільство».

Протягом років запеклої боротьби українська держава у тісній співпраці з громадськими організаціями зуміла розробити та випробувати на практиці пілотні механізми ідентифікації та всебічної підтримки тих, хто постраждав від воєнних злочинів через сексуальне насильство.

Безпека та Збройні сили Республіки Польща, зовнішня політика та G20, війна в Україні та мирні переговори, суперечка між президентом та урядом, дезінформація, штучний інтелект та внутрішня безпека, затримання українця у Варшавському аеропорту - теми підсумків тижня у Польщі. Володимир Гарматюк

Китайські військові навчання навколо Тайваню стають дедалі масштабнішими, частішими й ближчими до «червоної лінії». Тайвань уважно стежить за кожним кроком Народно-визвольної армії Китаю, водночас апелюючи до підтримки США, Європи та міжнародної спільноти. Тайванські дипломати й експерти пояснюють, чому Пекін підвищує тиск, як Тайбей готується до можливих кризових сценаріїв і які уроки з війни в Україні можуть виявитися вирішальними для безпеки острова. Запрошує: Тарас Андрухович.

Військові дії у Венесуелі, протести в Ірані та інформаційний резонанс довкола повідомлень про обстріл резиденції президента Росії. Що означають ці події для глобальної безпеки та міжнародної політики? В ефірі — голова Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко та політолог Станіслав Желіховський. Ведучий: Олексій Бурлаков

Яким є стан української енергосистеми, яких руйнувань завдали російські обстріли та якої підтримки Україна потребує від партнерів, зокрема, Польщі? Про це у програмі «Розмова» Світлані Мялик розповів Директор енергетичних та інфраструктурних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

Мовознавиця Ева Колодзєєк пояснює, що змінилося у правилах орфографії польської мови після 1 січня 2026 року.

Гостем Мар’яи Кріль у пограмі «На перехресті подій і поглядів» був політолог, а сьогодні – військовий Збройних сил України Тарас Радь. Як політолог-аналітик ще два роки тому в ефірі Української служби Польського радіо він неодноразово коментував різні суспільно-політичні події, а сьогодні – на службі на сході України. Про те, як змінилося бачення України з перспективи перебування на війні, як змінилася сама війна та якими є контрасти між тим, що там, на лінії фронту і в центрі та на заході України, слухайте у розмові.

Початок року приніс перші кадрові рішення, сигнали з польської політики та нові виклики для безпеки в Європі. Чи справді 2026-й може стати переломним для України й Польщі? Які прогнози вже починають реалізовуватися, і де варто чекати найбільших змін — у внутрішній політиці, переговорах чи безпековій архітектурі регіону? У розмові з політологом Олексієм Буряченком. Ведучий: Олексій Бурлаков

Гостя чергового випуску подкасту «Ми у Польщі» — етнологиня, кандидатка історичних наук Анна Ніколаєва. Ведуча Світлана Мялик розпитала про те, як  війна і вимушена міграція змінюють святкування Різдва і Нового року та що українським воєнним мігрантам вдалось відкрити нового під час вимушеної міграції.

Про свята й щодення бельгійців розповідає львів'янка Валентина Синенька, яка нині проживає у Бельгії. У передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

У черговому подкасті «На прицілі» згадаємо найбільш показові українські спецоперації, поговоримо про асиметричні рішення України, про сигнали Китаю навколо Тайваню та про те, чому ці процеси взаємопов’язані. Розмова з українськими експертами та тайванським аналітиком центру The Prospect Foundation Реймондом Чен‑Ен Сунґом. Автори: Вікторія Машталер/ Тараса Андрухович

Чи переросте напруження довкола Тайваню та війни Росії проти України у глобальне економічне протистояння? Які сигнали вже дають ринки і як змінюються економічні тенденції у світі? В ефірі — головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Ведучий: Олексій Бурлаков

Українські військові з позивними Скіп, Лящ і Чуб, які й зараз воюють, розповідають про значення гумору на фронті. Розпитувала й слухала Сніжана Чернюк.

ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Докладно про те, які прийоми соціотехніки використовують шахраї, щоби змусти віддати їм кошти або навіть працювати на них розповідає Кароль Бойке, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері кібербезпеки в CERT NASK у передачі Сніжани Чернюк.

У Польщі стає дедалі більше упаковки, яку можна не просто викинути, а повернути за гроші. Система застави лише починає працювати, але вже змінює правила для виробників, магазинів і покупців. Хто за це платить, яку тару можна здати і чому результатів варто чекати не одразу — розповідаємо в матеріалі. Володимир Гарматюк

Про геополітичні підсумки війни Росії проти України у 2025 році та про те, чого слід очікувати і не слід очікувати в цьому питанні у 2026-му у коментарі Юрія Фельштинського – відомого російсько-американського історика та публіциста.

Українські колядки на вулицях Тайбея, майстер-класи з дідухів і масок Маланки, розмови біля благодійного намету й прості запитання від перехожих — так виглядає підтримка України в Тайвані. Вашій увазі — голоси українських волонтерів і тайванців, які через культуру, спілкування й власний досвід намагаються зрозуміти війну в Україні й не залишатися осторонь. Запрошує: Тарас Андрухович.

Чи справді Україна могла завдати удару по резиденції Володимира Путіна, і як подібні заяви впливають на загальну ситуацію на фронті? Чи це частина інформаційної гри Москви? В ефірі — керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. Ведучий: Олексій Бурлаков

Чому заяви зі Сполучених Штатів не призвели до перемир’я, як бойові дії впливають на дипломатичні сигнали та чого чекати від подальших контактів Заходу з Україною? Про це — у розмові з політологом Ігорем Рейтеровичем та військовим експертом Дмитром Снєгирьовим. Ведучий: Олексій Бурлаков

Попри складну ситуацію, Україна стала центром уваги Team Poland — платформи, яка об’єднує ключові інституції розвитку Польщі. Ця ініціатива, започаткована під спільним брендом шести установ групи PFR, дозволяє випробувати комплексну підтримку польських компаній у реальних умовах: від фінансових продуктів і страхування ризиків до консалтингу, розвитку інновацій та організації економічних місій. Першим проєктом під брендом став Team Poland для України — програма, що адресована компаніям, готовим долучитися до економічної відбудови країни. Україна, за словами учасників проєкту, стала «лакмусовим папірцем» для перевірки ефективності синергетичного підходу: поєднання компетенцій, ресурсів та досвіду різних інституцій дозволяє створити цілісну пропозицію для підприємців. Володимир гарматюк

Російська дезінформація в Польщі дедалі рідше спирається на класичну шпигунську агентуру. Натомість її головним носієм стають самі громадяни — люди, які щиро вірять у поширювані ними тези й категорично заперечують будь-які зв’язки з Росією. Про механізм так званої «агентури без агентів» у програмі «Пів-на-пів | Pół na pół» розповів журналіст і дослідник російських впливів Марцін Людвік Рей |  Rosyjska dezinformacja w Polsce coraz rzadziej opiera się na klasycznej agenturze wywiadowczej. Jej głównym nośnikiem stają się natomiast sami obywatele — osoby, które szczerze wierzą w powielane przez siebie tezy i z oburzeniem odrzucają wszelkie sugestie o działaniu na rzecz Rosji. O mechanizmie tzw. „agentury bez agentów” mówił w programie «Пів-на-пів | Pół na pół» dziennikarz i badacz rosyjskich wpływów Marcin Ludwik Rey. Запрошують Яна Стемпнєвич і Marcin Gaczkowski

Розмови про біорізноманіття дедалі частіше подають як загрозу економіці — робочим місцям, фермерам, розвитку регіонів. Через спрощені й емоційні наративи природу протиставляють грошам, хоча саме екосистеми є основою виробництва, продовольчої безпеки й стабільності цін. Дезінформація в екологічних темах змінює не лише громадську думку, а й економічні рішення, від яких залежить довгострокова стійкість країни. Сьогодні природа дедалі частіше стає не темою науки, а інструментом маніпуляцій. Екосистеми, клімат, вода, ліси й дикі тварини опиняються в центрі інформаційних атак, політичних конфліктів і штучно створених страхів. Там, де складні процеси важко побачити або відчути щодня, з’являється простір для фейків, перебільшень і спрощень. Володимир Гарматюк

Жінка яка доводить: почати нове життя ніколи не пізно, а щирість і досвід завжди знаходять свою аудиторію. Надія Колесник — українка яка зараз живе в Закопане і є авторкою популярного блогу «Життя в Польщі з Надією». У своєму блозі вона просто і відверто розповідає про життя українки в Польщі: про побут, адаптацію, культурні відмінності, радощі й труднощі еміграції. Її історія — це приклад того, як особистий досвід може стати підтримкою для тисяч людей. Детальніше про блог, його початок та відмінності новорічних свят у Полльщі й Україні розповіла сама Надія Колесник, авторка блогу

28 грудня у Маямі відбулися перемовини між президентами України та США, Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Яким є результат цього візиту? Чи став він вирішальним для наближення миру, як багато хто з експертів прогнозував? Про це у ранковому ефірі розповів політолог Ігор Рейтерович

На початку грудня у Польській академії наук відбулася конференція «Українські громади у Польщі: взаємини та дискурси». Під час конфенерції було порушено ряд питань, пов’язаних із характером українських спільнот у Польщі – меншинної громади та різних хвиль українських мігрантів. Це – освіта, економічні питання, питання, пов’язані із легалізацією перебування українських мігрантів, церковні спільноти і інтеграція представників різних українських спільнот при церковних громадах, функціонування українських медіа та інше. Про цілі конференції у програмі «Міжкультурні діалоги» в ефірі Польського радіо для України розповів соціолог доктор Гжегож Демель з Інституту політичних студій Польської академії наук.

Сучасні технології дедалі частіше стають не лише інструментом економічного зростання, а й ключовим елементом безпеки, геополітики та стратегічного розвитку держав. Саме про це йшлося у подкасті «Kwestia Sporna w Jedynce», де дискусія вийшла далеко за межі штучного інтелекту як модного слова й торкнулася фундаментального питання: яке місце Польща може зайняти у глобальній технологічній гонці. Гостями програми стали Мацей Кавецький, президент Інститут Лема, та Александр Понєвєрський, радник із технологічно-бізнесових стратегій

Міжнародна дипломатія та війна РФ проти України Президент України Володимир Зеленський підтвердив зустріч із президентом США Дональдом Трампом 28 грудня у Флориді. Головна тема — мирний план України, що складається з 20 пунктів і готовий на 90%. Обговорюватимуться гарантії безпеки та, ймовірно, територіальні питання. Зеленський наголосив, що план мають підписати США, Україна, Росія та ЄС, водночас зазначив, що Кремль шукає підстави для відмови. Європейські лідери уважно стежать за зустріччю, визнаючи її непередбачуваність. Дональд Трамп заявив про складність війни, але висловив обережний оптимізм щодо миру. Польща, США та безпекова політика Президенти Польщі Кароль Навроцький і США Дональд Трамп провели телефонну розмову, зосереджену на трансатлантичній безпеці та війні в Україні. Польська сторона нагол

Міжнародна допомога Україні наступного року зменшиться, а темпи зростання ВВП залишатимуться стриманими. Проте економісти очікують, що різкої девальвації чи стрибка інфляції не буде. Ці висновки оприлюднили аналітики "Центру економічної стратегії" та партнери з German Economic Team, підбиваючи підсумки року й оцінюючи перспективи на 2026-й рік. Олександр Савицький

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» ведуча  Світлана Мялик запросила до розмови Маркіяна Зінкевича, професійного сомельє аби напередодні свят поговорити про культуру споживання напоїв.

Про те, як пов`язані питання масованих обстрілів РФ проти України та пошуку миру, і якою є роль Польщі у гарантуванні безпеки в регіоні — у програмі «Розмова» Світлана Мялик поговорила з експертами: директором енергетичних та інфраструктурних програм «Центру Разумкова» Володимиром Омельченком та директором Інституту світової політики Євгеном Магдою

Волонтерський фронт залишається ключовим елементом оборони України. Фонд Сергія Притули за п’ять років діяльності зібрав мільярдні суми, реалізував десятки масштабних закупівель і сформував одну з найефективніших волонтерських структур країни. Як просувається наймасштабніший збір в історії України «Єдинозбір»? Як корупційні скандали впливають на рівень довіри до волонтерів та динаміку донатів? Якими методами російські спецслужби намагаються дискредитувати український волонтерський рух та які фейки для цього використовують? Чому внутрішні конфлікти в українській діаспорі знижують ефективність допомоги Україні? Що чекає на українську молодь за кордоном та як мотивувати студентів європейських вишів повертатися в Україну? Про це і не лише український громадський діяч, волонтер і засновник благодійного фонду Сергій Притула розповів у спецвипуску програми «Pół na pół | Пів на пів» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського (відео тут: https://www.youtube.com/watch?v=mf_yH78WE-0&list=PLVO2K6bLS5uTpKzivxZxR-ZW6SrRiLozO&index=4).

Росія знову підвищує градус риторики, говорячи про розміщення ракет у Білорусі та можливу ескалацію проти Європи. Чи варто сприймати заяви про «Орєшнік» як реальну військову загрозу? Звідки Москва може спробувати чинити тиск на НАТО і чому Польща опиняється в центрі уваги Кремля? Про це говоримо з Гжегожем Кучинським, політичним експертом, та Олександром Коваленком, українським військовим аналітиком. Ведучий: Олексій Бурлаков

Росія після 2022 року вибудовує на тимчасово окупованих українських територіях модель так званої трофейної економіки, в якій захоплені підприємства, ресурси та логістика працюють не на розвиток регіонів, а на забезпечення воєнних потреб агресора. Автор: Олександр Савицький

Історія баскського подружжя Белен Уґарте та Енріке Анґульо - керівників Асоціації «Chernobileko umeak», які вже три десятиліття допомагають українським дітям з Чорнобильської зони, а сьогодні також залучені в допомогу біженцям з України.

Про програму SAFE, як працює механізм фінансування, чому він став безпрецедентно швидким для Євросоюзу, які проєкти отримає польська армія та чому саме зараз Варшава відіграє ключову роль у формуванні нової оборонної політики ЄС – про це в ефірі Польського радіо 24 розмовляли з урядовою уповноваженою з програми SAFE Маґдаленою Собковяк-Чарнецькою, та такі технології, перевірені в умовах реальної війни, Україна вже має й може запропонувати Польщі у межах практичної та взаємовигідної співпраці – розповідає авіаційний експерт Анатолій Храпчинський. Автор: Вікторія Машталер.

«Машина брехні: совєтська та російська пропаганда у війнах ХХ–ХХІ століть» - звіт з панельної дискусії в рамках XXXIII Ярмарку історичної книжки у Варшаві.

Сьогодні Різдво святкують не лише віряни, а й ті, хто не ототожнює себе з жодною релігією. Воно стало символом спільності, родинного тепла й надії. Чому це свято вийшло за межі церковного простору й перетворилося на глобальний культурний феномен, пояснює релігієзнавець Олександр Саган. Авторка: Христина Срібняк

У програмі «На перехресті подій і поглядів» йшлося про те, як діти з України віднаходять у польських школах, зокрема, про завдання і роль у цьому процесі міжкультурних асистентів. Це працівник школи або партнерської організації, який полегшує навчання та інтеграцію учнів-мігрантів чи біженців і їхніх родин. До повномасштабного вторгнення Росії проти України найчастіше про міжкультурних асистентів говорилося у контексті інтеграції і підтримки дітей з ромських родин, однак сьогодні такі особи найбільше залучені до роботи з дітьми з України. Співрозмовники - директор Центру міжнародної співпраці Міста Люблін Кшиштоф Становський та вчителька, міжкультурна асистенка в одній зі шкіл міста Кєльце Людмила Юрченко.

Демократія третьої хвилі, інформаційні операції Китаю та нові безпекові виклики зближують Тайвань і країни Центрально-Східної Європи. Чому досвід Республіки Китай (Тайваню) важливий для України? Інтерв’ю Тараса Андруховича з керівником тайванського офісу European Value Centre for Security Policy Марціном Єжевським.

ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Які схеми найчастіше використовують кібершахраї на свята та як від них уберегтися розповідає Кароль Бойке, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері кібербезпеки в CERT NASK, - у передачі Сніжани Чернюк.

У щотижневій рубриці Сніжани Чернюк про польські прислів'я та приказки знайомимося з прислів'ями "Święta Barbara po wodzie, Boże Narodzenie po lodzie", "Na Boże Narodzenie przybywa dnia na kurze stąpnienie, a na Nowy Rok na barani skok” та іншими.

Чому наприкінці року не вдалося досягти навіть тимчасового перемир’я і як це впливає на відносини України з ЄС та США? Які сигнали отримали сторони після серії переговорів і чого очікувати далі? В ефірі — керуючий партнер української Національної антикризової групи Тарас Загородній. Ведучий: Олексій Бурлаков

Як українським дітям і молоді, які були змушені виїхати до Польщі через війну, знайти своє місце в новій освітній системі? Про це у програмі «Я у Польщі» в інтерв'ю Світлані Мялик розповіла Малгожата Кузьбіда, викладачка Краківського університету та організаторка освітньої платформи «Проєкт Учень».

21 грудня у Варшаві відбувся благодійний ярмарок, кошти з якого спрямують на придбання подарунків для дітей у межах акції «Свята на лінії вогню». Захід організував фонд «Український дім» спільно з фондом Uniters, Об’єднанням українців у Польщі та Українською скаутською організацією «Пласт». Говорили про результати цьогорічного ярмарку, його відмінності від попередніх, найбільш зворушливі моменти події, вплив таких ініціатив на українську спільноту в Польщі, а також про те, як зібрані кошти перетворяться на подарунки для дітей на прифронтових територіях. Про це у ранковому ефірі розповіла Катерина Питлик — координаторка Центру зустрічей Українського дому

Причини розходжень у заявах США, Європи та України щодо мирного плану, можливі важелі впливу на Росію з боку президента Франції Емманюеля Макрона, який знову включається в переговорний процес, а також ситуація з дронами в Туреччині та реакція турецької й європейської влади. Про це у ранковому ефірі розповів Ігор Семиволос — директор Центру близькосхідних досліджень

Шлях Польщі до членства в Європейському Союзі супроводжувався не лише великими очікуваннями, а й серйозними страхами та суспільними дискусіями. На початку 2000-х років у багатьох регіонах країни рівень безробіття сягав 40%, і для значної частини суспільства євроінтеграція асоціювалася насамперед із можливістю знайти роботу за кордоном та покращити рівень життя. Про це розповів Лукаш Шельонг, експерт Польського агентства інвестицій і торгівлі (PAIH), згадуючи власний досвід роботи журналістом у період, коли Польща готувалася до вступу в ЄС. За його словами, суспільні настрої тоді були переважно позитивними, хоча й не без скепсису. У публічному просторі точилися дискусії про втрату суверенітету, загрозу для традиційних цінностей і національного бізнесу, однак більшість політичних сил підтримували європейський курс. Володимир Гарматюк

Європейська енергетика входить у фазу змін, яких континент не бачив десятиліттями. Відмова від російського газу та нафти більше не є лише політичним жестом — це питання безпеки, стабільності та майбутнього розвитку. Нові рішення Європейського Союзу закріплюють курс на енергетичну незалежність і водночас відкривають шлях до масштабного розвитку власних і відновлюваних джерел енергії — від сонця й вітру до біогазу та біометану. Європейський Союз ухвалив безпрецедентне рішення: імпорт російського зрідженого природного газу на спотовому ринку буде заборонений з початку 2026 року, а постачання трубопровідного газу — повністю припинене до осені 2027-го. Паралельно Єврокомісія готує законодавчу пропозицію щодо повної заборони імпорту російської нафти та нафтопродуктів. Для України відмова від російських енергоносіїв — не питання майбутнього. Країна живе в цій реальності вже кілька років, причому в умовах повномасштабної війни, постійних атак на енергетичну інфраструктуру та дефіциту ресурсів. Володимир Гарматюк

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» взяла участь Голова напрямку «Регіональна безпека» у Фонді «Демократичні ініціативи», асоційована дослідниця Лондонської школи економіки Марія Золкіна.

22 грудня в UA HAB відбудеться прем’єра мюзиклу «Голос жінок». Мюзикл, як мистецька розмова про жіночий досвід війни й травми, силу не мовчати та перетворення особистого болю на колективний голос. Історія про втрати й надію, про мистецтво як спосіб свідчення, зцілення й опору, а також про те, як музичний театр може говорити про складні теми чесно й емоційно, звертаючись до широкої аудиторії. Більше про це у ранковому ефрі розповіли Наталя Уварова, Наталія Щаслива та Дарія Дранішнікова, творчині вистави

Переговори у Флориді між Україною та США як спроба зафіксувати часові рамки й параметри мирного врегулювання війни на тлі паралельних контактів Вашингтона з Москвою. Обговорення перспектив конструктиву з боку Росії, можливих сценаріїв її відмови та відповідей союзників України — від посилення санкцій і тиску на тіньовий флот до активнішої ролі окремих європейських лідерів. У фокусі також — суперечливі сигнали з Європи, внутрішні коливання позицій окремих політиків і питання, чи здатні Захід і Україна змінити розрахунки Кремля у найближчому майбутньому. Про це у ранковому ефірі розповів Микола Бучин, політолог, професор Львівської політехніки

Стендап як сучасна форма живого діалогу між коміком і суспільством, що поєднує гумор, особистий досвід і реакцію на події часу. Його популярність зростає саме тому, що він говорить про болісне й складне простою, впізнаваною мовою, допомагає проживати страхи, абсурд і травматичний досвід через сміх. У центрі уваги — український стендап в еміграції: формування нової сцени, пошук власного голосу, відмінності гумору за кордоном, межі між жартом і болем, а також питання, чи можна навчитися стендапу та імпровізації і яку роль гумор відіграє як інструмент підтримки й саморефлексії у складні часи. Детальніше розповіла Тетяна Фещук, засновниця першого стендап клубу у Варшаві

Звільнення частини білоруських політв’язнів у результаті домовленостей між режимом Олександра Лукашенка та США знову актуалізувало питання політичних репресій у Білорусі, ролі санкцій як інструменту тиску та меж допустимого компромісу з авторитарними режимами. На тлі виходу на свободу відомих опозиціонерів і правозахисників постає питання реальної кількості людей, які залишаються за ґратами, мотивів такого «пом’якшення» з боку влади, наслідків часткового зняття санкцій, а також подальшої долі звільнених і викликів для правозахисних ініціатив, що продовжують боротьбу за свободу білоруського суспільства. Детільніше про це розповіла Марина Красінерава, координаторка зустрічі білоруських політв’язнів

Візит президента України Володимира Зеленського до Варшави та його перша зустріч із новим президентом Польщі Каролем Навроцьким відбуваються на тлі зміни політичних акцентів у польсько-українських відносинах: від особистої динаміки між лідерами — до прагматичної розмови про історичне порозуміння, безпеку та економічну співпрацю. Ця зустріч має показати, чи вдасться сторонам подолати напруження, накопичене під час виборчої кампанії в Польщі, зберегти стратегічне партнерство в умовах війни та визначити нові правила взаємодії між Києвом і Варшавою. Про деталі розповів Анатолій Курносов, політолог та виконавчий директор ГО "Коло європейського діалогу"

Цього разу мова йтимене лише про технології, а й про політичні, економічні та стратегічні рішення, які можуть вплинути на майбутнє польського ШІ. Гостями подкасту стали Мацей Кавецький, президент Інституту Лема, та Александр Понєвєрський, радник з технологічно-бізнесових стратегій. Вони намагалися відповісти на запитання, що має змінитися, аби Польща стала країною, сприятливою для розвитку інновацій, науки та нових технологій, і яке місце вона може посісти у світовій технологічній гонці

Даміан Абрамович, коуч, мотиваційний спікер, тренер та автор книги «На сонячному боці життя» розповів в ефірі Першої програми Польського радіо, про що говорити за святковим столом не варто.

«Добра новина для Варшави і Києва, погана — для Москви», — про це заявив президент Польщі під час зустрічі із президентом України. Головні підсумки візиту Володимира Зеленського до Польщі.

Гість спецпроєкту Яни Стемпнєвич і Марціна Ґачковського «Без кордонів» - Цезари Пшибил, соціолог з Польського економічного інституту, фахівець з міграції, ринку праці та демографії, співавтор звіту під назвою «Інтеграція іммігрантів з України на тлі планів щодо перебування в Польщі» | Gościem specjalnego projektu Jany Stepniewicz i Marcina Gaczkowskiego „Bez granic” jest Cezary Przybył, socjolog z Polskiego Instytutu Ekonomicznego, specjalista ds. migracji, rynku pracy i demografii, współautor raportu „Integracja imigrantów z Ukrainy na tle planów dotyczących pobytu w Polsce”.

Чому білоруська влада почала випускати політв’язнів саме після контактів із США, і чи можна очікувати нових хвиль поступок? В ефірі — білоруський експерт і журналіст Олексій Дзікавицький, Belarus Tomorrow TV. Ведучий: Олексій Бурлаков

Візит Володимира Зеленського до Польщі відбувається на тлі зміни політичного керівництва у Варшаві та дискусій про роль Європи у майбутніх мирних домовленостях. Чи здатна Польща посилити позиції України, і що може змінити цей контакт на найвищому рівні? Про це говоримо з Мареком Сєрантом, ведучим української редакції Slava TV польського суспільного мовника. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков

Концертами в Бухаресті та Варшаві 30 листопада та 1 грудня завершився винятковий проект – Культурний сезон «Польща-Румунія 2024-2025». У ньому взяли участь артисти, інституції, а також публіка з обох країн, підтвердивши важливість співпраці та культурного обміну між Польщею та Румунією. Сезон включав численні проекти, концерти та мистецькі резиденції. В одній з них взяли участь польсько-український гурт «Dagadana» та румунський «Subkarpatі». Про сезон, його особливості та про співпрацю музичних гуртів - у програмі «На перехресті подій і поглядів», записала і розповіла Мар'яна Кріль.

Гість Польсько-українського розмовника почав вивчати українську мову три з половиною роки тому. Сьогодні він належить до найпопулярнішим україномовних блогерів у Польщі й реалізує свою місію - краще познайомити поляків та українців.

Про Україну на геополітичному роздоріжжі - коментар відомого дипломата і письменника Юрія Щербака.

Гостя чергового випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» — дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Катерина Боднар, розповіла ведучій Світлані Мялик про роль дружини Посла у розвитку українсько-польських відносин та культурні і гуманітарні проєкти, які вдалось реалізувати.

У 2026 році в Польщі набудуть чинності зміни у трудовому законодавстві, що стосуються підрахунку стажу, форм зайнятості, рекрутингу та прозорості оплати праці. Нові правила вплинуть як на працівників, так і на роботодавців, зокрема через посилення контролю та оновлені вимоги до працевлаштування іноземців.

На сцені Польського театру імені Арнольда Шифмана у Варшаві в грудні та лютому відбуватимуться покази мюзиклу «Харків! Харків!» режисерки Світлани Олешко. Текст написав Сергій Жадан. Вистава присвячена засновнику харківського авангардного театру «Березіль» Лесю Курбасу. В цій альтернативній історії митець не гине в 1937-му, а опиняється у США й отримує премію «Оскар». Постановка викликала ажіотаж серед польських та українських театралів, на цьогорічні покази квитків вже не дістати. Про творчу атмосферу створення мюзиклу і дивовижну співпрацю зі Світланою Олешко, яка пішла з життя рік тому,  про любов до української культури, а також про надію, світло й цінність життя — розповідає виконавець головної ролі, польський актор Модест Руцінський.

Про нові виклики для українців у Польщі у програмі «Ми у Польщі» розповіла Анна Стожко — журналістка, шеф-редакторка Україно-польської медіаплатформи (U.P.M.P.).